Шість головних технологій 2012.

Автор: | 02.01.2013

OS X Mountain LionСперечатися про те, що з представленого за останні 12 місяців головне, важливо і цікавіше — iPhone 5 або Galaxy SIII, iPad mini або Nexus 7, Windows 8 або OS X Mountain Lion, — невдячна справа; у кожного з продуктів є свої шанувальники і ненависники . Замість цього «Лента.ру» вирішила згадати розробки, які в 2012 році встигли зміцніти і увійти в побут, і на нашу думку, облаштуються там надовго.

Пленоптична камера

З’явився навесні 2012 року фотоапарат Lytro змінив з точністю до навпаки освячений століттями алгоритм «навів на різкість — зробив знімок». Тепер користувачі можуть керувати фокусом постфактум — відкрив на сенсорному екрані Lytro фотографію, тицьнув пальцем на квіточку в середній частині кадру — отримав потрібну зону різкості, не сподобалося — поміняв.

Заради чарівних маніпуляцій із знімками багато хто готовий пробачити Lytro (вона ж — пленоптична камера або «камера світлового поля») численні огріхи: низький дозвіл, не завжди вірна передача кольору, маленький бляклий екран. Є всі шанси, що технологію допрацюють — Lytro Inc., За чутками, готує нову версію фотоапарата, а Toshiba представила компактний фотомодуль для мобільних телефонів, що дозволяє вести такі ж, як в Lytro, «ігри з фокусом».

«Наносімкі»

SIM-карти, на зорі свого існування за розмірами співпадали з пластиковими платіжними картками, стали зовсім крихітними. Nano-SIM, прийнята як стандарт в 2012 році, налічує 12,3 міліметра в довжину, 8,8 міліметра завширшки і 0,67 міліметра в товщину. З першого погляду здається, що картки як такої не залишилося зовсім — видна тільки золота контактна площадка.

Перетворюємо «мікросімку» в «наносімку» за допомогою ножа і молотка

Ніяких нових споживчих властивостей nano-SIM в собі не несе (хіба що «сімку», яка випадково випала з рук, стало ще важче знайти), однак вона дає виробникам телефонів можливість зменшити вузол SIM-карти, заощадивши ще трошки дорогоцінного місця усередині апарату.

Першим адептом «наносімок» стала Apple, задіяти нову карту всередині iPhone 5. Інші виробники, мабуть, затаїв образу — в конкурсі проектів nano-SIM свої інтереси лобіювали і Nokia, і Research in Motion, і Motorola, але перемога дісталася компанії Тіма Кука.

Пристрої-гібриди

Вихід восени 2012 року операційної системи Windows 8 дозволила виробникам налагодити випуск комп’ютерів-гібридів — ноутбуків з клавіатурою і сенсорним екраном, парою легких рухів перетворюються в планшети. Гібриди позиціонуються як апарати, з якими можна прожити весь день: вдома чи в дорозі вони виступають в іпостасі планшетів — використовуються для перегляду кіно або для «сенсорних» ігор, а на роботі — в іпостасі ноутбуків.

Dell XPS 12

Asus і до 2012 року пропонувала планшети під управлінням Android, що перетворюються в ноутбуки шляхом підключення додаткового модуля, але саме Windows 8 ввела концепцію «два форм-фактора — два інтерфейса»: використовуєте апарат як планшет — познайомтеся з «живими плитками», використовуєте як ноутбук — ласкаво просимо на «звичайний» робочий стіл Windows.

YotaPhone

До гібридам можна віднести і YotaPhone — пристрій, розроблений російською компанією YotaDevices. Він має два екрани — кольоровий (сенсорний, рідкокристалічний) і чорно-білий на електронному чорнилі — і поєднує в собі можливості смартфона і «читалки» плюс підвищений (у порівнянні з традиційними апаратами) час роботи від батареї.

Мережі LTE

Першим російським містом, де мережу LTE було введено в комерційну експлуатацію, став Новосибірськ — це відбулося в кінці грудня 2011 року. Мережу розгорнув оператор Yota. У 2012 році LTE для росіян з технологією, про яку «всі чули, але ніхто не бачив», перетворилася на щось реальне і навіть цілком відчутне — спочатку з’явилися роутери та модеми-«свистки», а потім планшет — ним став Samsung Galaxy Tab 8.9 LTE, анонсований в квітні.

Планшет Samsung з підтримкою російських мереж LTE

Телефони, що підтримують російські смуги частот LTE, — Nokia Lumia 920, Sony Xperia V, спецверсія Galaxy SIII — побачили світ лише ближче до кінця року, та й то підтримка поки досить умовна: голос в російських мережах четвертого покоління поки не передається, але почне передаватися вже в першому кварталі 2013 року.

«Хмарні» сховища

Розраховані на масового користувача інтернет-сервісами, що дозволяють не мучитися з пересилкою «важких» файлів по електронній пошті і не бігати з флешками від комп’ютера до комп’ютера, існують вже декілька років. Дані в них зберігаються на належних провайдеру серверах, і доступ до інформації можна отримати звідусіль, де є інтернет.

Зберігати файли в «хмарі» надійніше, ніж на на жорсткому диску, який може пошкодитись, або на USB-носії, який можна втратити. Обсяг безкоштовного простору в сховищі, завжди обмежений і складає в середньому 5-10 гігабайт.

Зовсім не відкрутитися від «хмарних» сховищ стало саме в 2012 році, коли власні сервіси запустили два пошукових гіганта — Google і «Яндекс». Сервіс Google Drive тісно пов’язаний з «офісними» веб-додатками Google — у ньому зберігаються документи, створені в редакторі Google Docs. «Яндекс.Діск» не тільки служить «хмарною флешкою», але і пропонує масу зручних дрібних послуг: наприклад, з його допомогою можна швидко перенести потрібну інформацію зі старого мобільного апарата на новий, а збережені на «Диску» музичні файли можна прослуховувати в додатку «Яндекс.Музика».

Окуляри доповненої реальності

Розмовляючий начебто сам з собою людина вже мало кого дивує — пристрої hands-free існують давно, і до них встигли звикнути. Якщо ж перехожий носить окуляри в дивній оправі і дивиться ніби всередину себе — вам пощастило: ви зустріли одного з рідкісних поки володарів Google Glass.

Пристрої, що відображають віртуальну інформацію «поверх» картини реального світу, існували і раніше — можна згадати вченого Стіва Манна (він же — «канадський кіборг»), який створив окуляри доповненої реальності EyeTap. Популяризовала ж ідею компанія Google, яка представила в 2012 році пристрій Google Project Glass.

Google Project Glass являє собою окуляри з прозорим дисплеєм замість лінзи. На дисплей виводиться інформація, яка може бути корисна носію очок в даний момент — наприклад, погода, покажчики напрямку до кінцевої точки маршруту, пропущені виклики з телефону і так далі.

Пристрій поки має статус прототипу, і скористатися ним можуть тільки співробітники Google, але в наступному році купити окуляри зможуть і ті, хто не працює в компанії. Слідом за Google розробку очок доповненої реальності почали й інші — Olympus, Microsoft і навіть Apple, а компанія Oakley представила гірськолижну маску доповненої реальності.

Світлана Чистякова — Lenta.ru